<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad</id>
  <title>Кому призначено бути повішеним, той не потоне...</title>
  <subtitle>sanders</subtitle>
  <author>
    <name>sanders</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2009-07-08T16:28:05Z</updated>
  <lj:journal userid="11500645" username="dcfc_lad" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom" title="Кому призначено бути повішеним, той не потоне..."/>
  <link rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:8584</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/8584.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=8584"/>
    <title>о_О</title>
    <published>2009-07-08T16:28:05Z</published>
    <updated>2009-07-08T16:28:05Z</updated>
    <lj:music>Сплин - Мне 20 лет</lj:music>
    <content type="html">грустно, бля... к тому же, еще и не хватает мне в жизни кой-кого...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:8240</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/8240.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=8240"/>
    <title>за містом</title>
    <published>2009-06-16T05:38:23Z</published>
    <updated>2009-06-16T05:38:23Z</updated>
    <content type="html">Ніколи раніше не помічав, що коли виїжджаєш за межі міста, то по всіх безмежних полях методично натикані опори електромереж... себто, я помічав, що вони є, але, що їх настільки багато... о_О &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;з.і. а ще ніколи не замислювався, що на кожній фермі є така штука, як скотомогильники... дуже позитивно звучить,&amp;nbsp;га?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:7818</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/7818.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=7818"/>
    <title>Че? Че!</title>
    <published>2009-03-05T20:29:14Z</published>
    <updated>2009-03-05T20:29:14Z</updated>
    <lj:music>звуки звичайного вечірнього побуту...</lj:music>
    <content type="html">висить собі над синім диваном плакат Че Гевари... звичайний попсовий бренд, обличчя героя Кубинської республіки на фоні прапора його другої батьківщини... довкола тісняться якісь химерні літери... чорні букви, які, обрамляючись у слова, мають щось значити... і вони щось таки значать... звісно, лише для тих, хто хоче й, головне, і має змогу їх зрозуміти... і ось висить собі ця картинка, ні, чому то це має бути картинка... і ось висить собі вічно молодий камрад Че й не може ніяк зрозуміти, що ж це таке коїться навколо нього... славетний лицар минулої сучасності стає свідком справжньої революції... причому не романтично привабливої, як у романах, а якоїсь хаотичної... все, абсолютно все, що він вважав свєю власністю, а якщо не власністю, то хоча б зоною свого впливу, оце все раптом починає перемішуватися, переміщуватися, переставлятися, перепере, ерепереп... зникати, в решті решт, починає... причому в невідомому напрямку... жах охоплює невмирущу душу товариша... і він, найвідоміший зі всіх світових революціонерів, дивиться на цю загалом незрозумілу й чужу йому та його серцю революцію... революцію, яка продовжує набирати оберти навколо нього самого, в його ж родних пенатах... але товарищ Че посміхається зі строкатого шматку напівкартону, він впевнений, що то все є те, що й має бути... як він неодноразово чув від Братів Гадюкіних, &amp;quot;всьо чьотко&amp;quot;... а якже... все буде файно, навіть, якщо буде інакше... і камрад, який приховується під мішурою власного попсового бренду, певен, що в нових умовах, можливо навіть в іншому куточку землі (чи то хоча б району міста), він не загубиться й ще скаже своє слово... і до нього прислухаються... головне, щоб тільки до Болівіїї його знов не занесло... але то навряд... =)))</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:7495</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/7495.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=7495"/>
    <title>о_О</title>
    <published>2008-11-11T07:15:00Z</published>
    <updated>2008-11-11T07:15:00Z</updated>
    <lj:music>Холодне Сонце - Я кохаю тебе</lj:music>
    <content type="html">а тричі хто й куди наступає??? о_О</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:7392</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/7392.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=7392"/>
    <title>только блєдналіций брат наступаіт на адні і тє жє граблі дважди...</title>
    <published>2008-10-05T18:38:26Z</published>
    <updated>2008-10-05T18:38:26Z</updated>
    <lj:music>Тінь Сонця - Without You</lj:music>
    <content type="html">  &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;span lang="UK" style=""&gt;Невже? Ні, ти мені скажи відверто, настільки відверто наскільки ти в змозі,невже до тебе не доходить з першого разу? Невже ти маєш як &amp;laquo;блєдналіций брат&amp;raquo; наступати на одні й ті самі граблі двічі? Чи тричі? Чи скільки ще? Все? А чом би я мав тобі вірити, суко? Сволота ти морська, якого питається хуя ти себе так поводиш? Це все вони? Такі собі маленькі демонятка? Чи то що ще? Невже не можна робити так, щоб все було файно? Ти ж цього хочеш, ти ж цього прагнеш як тільки можеш, ти ж просто, блять, живеш цим&amp;hellip; Цією&amp;hellip; Нею&amp;hellip; Так чому ж ти, сука така, такого відмочуєш? Нащо? Що тобі воно дає? Аж нічого.. А що дає вона? Все&amp;hellip; Й не просто все, а, блять, абсолютно все&amp;hellip; Загалом&amp;hellip; А ти отак от&amp;hellip; Не можна так, ой як не можна&amp;hellip; С долею не граються&amp;hellip; Особливо коли доля то й є Вона&amp;hellip; Й до фєні всі твої балачки&amp;hellip; Всім до фєні&amp;hellip; Їм, їй, вам, навіть власне тобі&amp;hellip; Чи не настала пора подорослішати? Точніше, повернутися до того, яким ти був півроку тому? Чи то навіть рік&amp;hellip; Не в сенсі стільки ж бухати й розпіздяйнічати&amp;hellip; Атак, щоб знову з&amp;rsquo;явилося та неймовірна рішучість&amp;hellip; Ти ж пам&amp;rsquo;ятаєш &amp;ndash; все, що робиться за життя, робиться зараз, або не робиться ніколи&amp;hellip; Зроби це&amp;hellip; Джаст ду іт&amp;hellip; Джаст ду йоселф, блять&amp;hellip; Не можна втрачати життя заради навіть не зна чого&amp;hellip; Твоє життя не там, а тут&amp;hellip; йди до нього&amp;hellip; Йди до неї&amp;hellip;Та нехай все інше летить до бісової матінки&amp;hellip; Не в цьому сенс&amp;hellip; Сенс в неї&amp;hellip; Сенс в вас обох&amp;hellip; Разом і назавжди&amp;hellip; Й безперечно щасливих&amp;hellip; Інакше не має бути&amp;hellip; Інакше не має сенсу жити&amp;hellip; &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:6921</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/6921.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=6921"/>
    <title>пиздецЬ...</title>
    <published>2008-09-22T19:19:51Z</published>
    <updated>2008-09-22T19:19:51Z</updated>
    <lj:music>Гражданская Оборона - Я бесполезен; Холодне Сонце - Я кохаю тебе; Catharsis - Крылья</lj:music>
    <content type="html">дехто каже, що ніби-то сигарети можуть викликати рак легенів... особливо якщо то в тебе є схильність до такого роду мутації... й звісно ж, якщо в тебе ще залишилися легені, а то вже навряд - хіба що ти живеш в такий собі герметично заклеєній, заштукатуреній, та ще й присипаній зверху чорним меленим перцем герметичній молекулі, чи то якийсь капсули, коротше, як воно там зветься, що вона захищає твоє тіло й оптом з ним всі твої нікчемні внутрішні та й зовнішні органи включно з легенями й іншими якимись нирками... але такий антіваріант ми просто, блять, навіть до уваги не беремо, адже з твоєю паскудною зарплатнею на таку мегакориснуунашчас капсулу в тебе є лише один реальний шанс - покласти всі наявні гроші до якогось банку, а потім чекати на відсотки років так зо двісті... столітть, яснаріч... а ви на шо сподівалися? так от, саме в цей момент та саме на цьому місці саме час саме припинити стрімкий &amp;quot;пальот мислі&amp;quot;... саме... ми ж бо не про це взагалі... я ж то й кажу, ні, навіть не кажу, кричу у мегафон мінохорозду, що куріння шкідливе вашому здоров'ю... так саме й надмірне вживання алкоголю... особливо коли й те, й інше разом... химерний рак легенів чи то якогось горла, якщо й майорить, то десь зовсім у синім небі, а зовсім не перед твоєю фізією з намальованим на ній тупим виразом... перед тобой постають набагато простіші речі, про яких нормальна людина за все своє блядське життя взагалі не має якогось найпримарнішого шансу навіть довідатися... я вже не говорю, про замислитися чи то зустрітися з ними... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;живеш собі у цьому світі (так вже вийшло, що твої батьки, й батьки батьків, й далі, й далі, й далі ніхуя не були марсіянами чи то якимись химерними примарами з царства третього виміру... тому то й ти живеш саме у цьому світі.. не парся, хлопче, тут твоєї провини практично немає)... так от... живеш собі, кожного ранку ти просинаєшся, чистиш зуби, одягаєшся, снідаєш, їдеш в переповненій маршрутці на роботу - тобто майже правідно живеш, по всім заповітам й канонам... ну хцба що руханку о шостій ранку не робиш й снігом не обтираєшся, але ж то таке... після роботи ти знову ж таки їси, п'єш шось типу пива, бачишся з коханою... тобто насолоджуєшся життям, таким, я к воно є... хоча насолоджуватись в ньому окрім коханої та всього, що з вами двома пов'язано тут загалом то нічим... взагалі, ти, як представник більш менш адекватної частки з шести з половиною мільярдів, яких насправді то залишилося ненабагато більше, ніж бенгальських тигрів у джунглях... чи де вони там живуть? ну нехай будуть ні джунглі з тропічними зливами, а кам'яні скелі зі снігом й йолкамі... для мене це не принципово... для них, навпевно, також... закінчуємо вивчення біології й повертаємось до нашого вельми цікавого й насиченого життя, яке ти власноруч все інтенсиввніше замальовуваєш сірою фарбою мільйонів... так от чому коли ти собі живеш, падаєш, підіймаєшся, знов падаєш, по тобі проїжджає трактор &amp;quot;Бєларус&amp;quot;, ти лежиш у багнюці й дивишся на чисте й прозоре небо, де літають різні птахи й інші птеродактелі й нагло сруть тобі на голову... нічого, ти все одно підіймаєшся, чухаєш яйця та чухаєш далі дорогою, на зустірч новим пригодам й різноманітним приємностям, які тебе просто таки стовідсотково чекають... та не завжди дочікуються... іноді зірки переміщуються туди, де вони тобі зовсім не потрібні, на сонці з'являється хіба що не миттєво ціла кипа нових чорних плям, починаються магнітні бурі, циклони, шквали, поривісті вітри, місцями дощ, вдень 14-17, вночі 9-12 градусів вище нуля... чи щось таке... можна назвати це ще й чорною смугою на жопі у смугастої веселої лошадки... чи то ще якось так... не суттєво... навіть якщо ти ніяк це не назвеш - все одно не суттєво... просто... просто не хочеться бути чужим на цьому святі життя, як то себе почував Остап Сулейман Берта Марія... хочеться навпаки, творити це саме свято... творити для двох... тільки для вас двох... а тут, то балкони тобі падають, то трактори їздять, суки, то взагалі зірки кудись переміщуються в неправильне місце на сраці у зоьбри... о_О</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:6800</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/6800.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=6800"/>
    <title>???</title>
    <published>2008-09-12T09:22:54Z</published>
    <updated>2008-09-12T09:22:54Z</updated>
    <lj:music>А шо? о_О</lj:music>
    <content type="html">если ждать, то... победу Черноморца...&lt;br /&gt;если любить, то... быть счастливым...&lt;br /&gt;если писать книгу, то... о жизни... &lt;br /&gt;если друзья, то... бухло... &lt;br /&gt;если прожигать время, то... с друзьями и бухлом...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:6560</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/6560.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=6560"/>
    <title>а я сошла с ума... о_О</title>
    <published>2008-07-28T16:15:55Z</published>
    <updated>2008-07-28T16:15:55Z</updated>
    <category term="ъ"/>
    <lj:music>Братья Карамазовы - На железных собаках</lj:music>
    <content type="html">Если бы я был месяцем, то октябрем&lt;br /&gt; Если бы я был днём недели, то субботой&lt;br /&gt; Если бы я был временем суток, то сумерками&lt;br /&gt;Если бы я был планетой, то астероид Б-612&lt;br /&gt;Если бы я был морским животным, то дельфином&lt;br /&gt; Если бы я был направлением, то направил бы вас на путь истинный... =)&lt;br /&gt; Если бы я был мебелью, то комодом&lt;br /&gt; Если бы я был жидкостью, то пивом&lt;br /&gt; Если бы я был деревом, то Венглинским&lt;br /&gt; Если бы я был птицей, то пингвином&lt;br /&gt; Если бы я был инструментом, то паяльной лампой&lt;br /&gt; Если бы я был растением/цветком, то кактусом&lt;br /&gt; Если бы я был погодой, то дождем&lt;br /&gt; Если бы я был мифическим животным, то шушпанчиком&lt;br /&gt; Если бы я был музыкальным инструментом, то рояль в кустах&lt;br /&gt; Если бы я был цветом, то красно-черным (как вариант: черно-синим, в зависимости от контекста) о_О&lt;br /&gt; Если бы я был овощем, то фруктом&lt;br /&gt; Если бы я был звуком, то ыыы&lt;br /&gt; Если бы я был стихией, то штормом&lt;br /&gt; Если бы я был машиной, то Cadillac 1959 или Crysler 1960&lt;br /&gt;Если бы я был песней, то гимном Украины&lt;br /&gt;Если бы я был едой, то меня бы скушали... =(&lt;br /&gt; Если бы я был местом, то тем самым...&lt;br /&gt; Если бы я был материалом, то кевларополиуретаном (из него типа мячики футбольные делаюццо)&lt;br /&gt; Если бы я был вкусом, то вкусным&lt;br /&gt; Если бы я был запахом, то скунса&lt;br /&gt; Если бы я был религией, то похуизмом&lt;br /&gt; Если бы я был словом, то меня бы говорили все и всегда!&lt;br /&gt;Если бы я был объектом, то меня бы нанесли на карту&lt;br /&gt; Если бы я был частью тела, то я бы был частью тела...&lt;br /&gt;Если бы я был мультипликационным персонажем, то Винни Пухом (логично, бля)&lt;br /&gt; Если бы я был формой, то футбольной&lt;br /&gt; Если бы я был числом, то 13</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:6358</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/6358.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=6358"/>
    <title>и все идет по плану... =)))</title>
    <published>2008-06-21T19:17:14Z</published>
    <updated>2008-06-21T19:21:46Z</updated>
    <lj:music>звуки проезжающих мимо по лужам машин и других транспортных средств...</lj:music>
    <content type="html">маразм потихоньку перестает крепчать... диплом потихоньку едет из Киева прямо ко мне в руки... стены сносятся, рвутся обои... скоро начнут ставится окна, штукатуриться штукатурка и шпаклеваться шпаклевка... все идет по плану... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;но самое главное, что МНЕ светит Солнце... ярко-ярко... =))) и это радует больше всего...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:6021</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/6021.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=6021"/>
    <title>килограмм негатива из прошлого...</title>
    <published>2008-01-18T09:39:38Z</published>
    <updated>2008-01-18T09:39:38Z</updated>
    <lj:music>ДДТ - Мы</lj:music>
    <content type="html">&lt;span lang="UK" style=""&gt;От я сиджу та й їм цукерки. Хтозна навіщо, адже я їх не люблю, та й взагалі солодке терпіти не можу. Але якщо вже подарували тобі пару цукерок (чи то вони просто на шару тобі дісталися), то ти маєш їх з&lt;/span&gt;’&lt;span lang="UK" style=""&gt;їсти. Що ж з ними ще робити? Не пропадати ж добру. А віддати їх комусь впадлу, тим більше, що вони шарові. Шара взагалі штука вельми цікава та й примхлива. Її ніколи не буває багато. Але й замало теж не буває. Вона з&lt;/span&gt;’&lt;span lang="UK" style=""&gt;являється тоді, коли вона тобі потрібна, та й в такому обсязі, щоб ти почував себе файно, але не розпочав би видобуватись. А якщо тобі не дісталася шара, то й забий на це хуй, прийде час і буде тобі шара. А потім й розплата за неї. Бо в цьому йобнутому світі навіть шара не буває безкоштовною.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;span lang="UK" style=""&gt;&lt;o:p&gt;&amp;nbsp;&lt;/o:p&gt;&lt;br /&gt;Я от так вважаю, що якщо нажиратися ти не вмієш, то й, блять, не намагайся це зробити. Тут лише два варіанти бувають, але обидва анти – або ти залишишся тверезим не зважаючи на те, скільки й чого ти вибухав, або ж, блять, вип&lt;/span&gt;’&lt;span lang="UK" style=""&gt;єш 200 грам чогось 40-обертового й відключишся нахуй. Чи то у ліжку, чи то фейсом в салаті, що твої кумпелі власна річ хотіли використати в якості закусоїдів. В такому разі взагалі нічого не пий, не кури, не трахайся й, блять, піди втопися, щоб не мучатись на цьому світі. Або поки всі інші будуть жерти водяру разом з пивом й толок їбати у всі дири, пиздуй гроші заробляти. Можливо тобі сильно поталанить й ти заробиш собі на круту тачку, бумер там чи якийсь інший ролс-ройс. Й на вілу також заробиш. Й на геморой разом з імпотенцією. Й будеш з друзями своїми спілкуватися імейлом. Хоча навряд в тебе вони залишаться. І якщо в них буде той блядський імейл. З цим Інтернетом взагалі пиздець повний. „Я вчєра с такой ахуєннай тьолкай пазнакомілса! Гдє? В аськє.” Ч и то я йобнувся, чи то всі навколо. Глобалізація, мать її, чи як воно там зветься? Як це називається, коли замість спілкування, поцілунків, прогулянок ти їй пики жовті тикаєш в моніторі? Напевно, що глобалізація. Ну, ви зрозуміли. А якщо ні, то тоді я краще сам з собою буду розмовляти.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;span lang="UK" style=""&gt;&lt;o:p&gt;&amp;nbsp;&lt;/o:p&gt;&lt;br /&gt;Самому з собою взагалі прикольно спілкуватися, якщо ти, звісно, не в дурці. Там взагалі краще мовчати. А от в нормальних побутових умовах розмовляй собі скільки забажаєш, поки сусіди не почнуть крутити „пальцєм у віска”. А тоді йди в поле, де немає жодних сусідів й пизди собі далі з найрозумнішою й найкращою людиною в світі. Поки всі суслики не почнуть тікати з незгасним полум&lt;/span&gt;’&lt;span lang="UK" style=""&gt;ям жаху в очах в бік чорножопої Африки, де кляті негри почнуть вважати їх вищими істотами й приносити в жертву тюленем, чи то хто там водиться в тій йобаній Африці...&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;span lang="UK" style=""&gt;&lt;o:p&gt;&amp;nbsp;&lt;/o:p&gt;&lt;br /&gt;Хоча можливо, тобі потрібно просто перестати жерти наркотики кілограмами й не буде жодних тюленів та й інших сусліків в блядській Австралії. Тобто в Африці... &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;span lang="UK" style=""&gt;&lt;o:p&gt;&amp;nbsp;&lt;/o:p&gt;&lt;br /&gt;7.01.2007, 00:45...&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;span lang="UK" style=""&gt;&lt;o:p&gt;&amp;nbsp;&lt;/o:p&gt;&lt;br /&gt;интересно получается... прошел ровно год, а настроение мало изменилось... *задумалсо* надо что-то делать...&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:5706</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/5706.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=5706"/>
    <title>по просьбам трудящихся... немного из старого...</title>
    <published>2008-01-18T09:03:33Z</published>
    <updated>2008-01-18T09:03:33Z</updated>
    <lj:music>ВВ - Пачка цигарок</lj:music>
    <content type="html">&lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;span lang="UK" style=""&gt;Дощ... Обожнюю дощ... Він заспокоює душу, вона стає прозорою й чистою... Ніби фільтрується... Чи як воно зветься? Пиво от, наприклад, фільтрують, а душу? З неба ллються холодні мокрі краплі та й здається, проходять крізь тебе, заглядають в потаємні місця твоєї суті – туди, куди навіть ти сам не наважуєшся зазирнути... Твої кумпелі розходяться по домівках, решта людей сидить чи то у кнайпах, чи то втикають в телевізор (комп&lt;/span&gt;’&lt;span lang="UK" style=""&gt;ютер, дівіді, дівчину – необхідне підкреслити). А ти йдеш вулицями міста в компанії найкращих друзів – Львівського портеру й синього Честера... І дощ йде... В компанії твоєї душі й власної неперевершеності... &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;span lang="UK" style=""&gt;Йшов дощ... Напевно він не просто так йшов... Адже все в нашому житті пов&lt;/span&gt;’&lt;span lang="UK" style=""&gt;язане поміж собою такими міцними сталевими канатами... Й дощ також з чимось пов&lt;/span&gt;’&lt;span lang="UK" style=""&gt;язан, чи навіть прив&lt;/span&gt;’&lt;span lang="UK" style=""&gt;язаний до чогось... Це не твої спогади пов&lt;/span&gt;’&lt;span lang="UK" style=""&gt;язані з ним, а навпаки... Й коли критична маса досягає верхньої планки, він йде... Все пов&lt;/span&gt;’&lt;span lang="UK" style=""&gt;язано... Та от де причина, а де наслідок? Пов&lt;/span&gt;’&lt;span lang="UK" style=""&gt;язано все... Не в сенсі все, а в сенсі загалом все... Абсолютно...&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:5571</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/5571.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=5571"/>
    <title>в преддверии собственной днюхи...</title>
    <published>2008-01-16T10:56:58Z</published>
    <updated>2008-01-16T10:59:23Z</updated>
    <lj:music>Сплин - Скажи (Что Я Ее Люблю)</lj:music>
    <content type="html">1) Не напивайтесь. Уахахаха!&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 2) Все-таки постарайтесь не напиваться. Это не приведет ни к чему&lt;br /&gt; хорошему. Потом будешь проклинать себя в понедельник на работе.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 3) Не пытайтесь нарезать салаты днем ранее в компании друзей. Вы&lt;br /&gt; напьетесь и будете оттормаживать во время праздника. Перегар…Рожа…&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 4) И за бухлом в АШАН старайтесь ездить в одиночку. Съездить за&lt;br /&gt; бухлом – очень хороший повод выпить!&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 5) Старайтесь приглашать только симпатичных подруг. В противном&lt;br /&gt; случае кто-то из ваших друзей может заплатить за вашу глупость когда&lt;br /&gt; его пьяного выебет уродка. И купи презервативов!!!!&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 6) Не забывайте сразу отбирать подарки. И тут же их прячьте. А то&lt;br /&gt; есть гандоны которые их заливают всяким дерьмом, ломают или&lt;br /&gt; проебывают.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 7) Не пытайтесь дождаться всех. Это бесперспективно. Садитесь и&lt;br /&gt; отдыхайте. Кому надо потом догонит.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 8) Запрещать курить во всех помещениях помогает только первые 2 часа.&lt;br /&gt; Лучше не поленись и вынеси на лестничную клетку 3-х литровую банку.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 9) Скатывайте нахер ковер. Эти идиоты обязательно зальют его вином и&lt;br /&gt; колой. Его кстати можно использовать как покрывало когда народ&lt;br /&gt; повалиться.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 10) Никакой домашней посуды. Только пластик. А иначе поедешь в&lt;br /&gt; следующие выходные за новым сервизом.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 11) Кстати, когда будете алкоголь и табак считать сразу умножайте на&lt;br /&gt; 2. А из количества приглашенных отнимайте 3. Хуй знает почему так&lt;br /&gt; всегда происходит.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 12) Торт нахуй. Тебе не 10 лет. У тебя сидят взрослые люди и пьют&lt;br /&gt; водку с пивом.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 13) В говнотерки не вступай ни под каким видом. Не позволяй портить&lt;br /&gt; себе праздник. Все бычье – на лестницу.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 14) Продумай чем можно заняться кроме хани.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:5275</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/5275.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=5275"/>
    <title>=(</title>
    <published>2007-12-28T08:02:48Z</published>
    <updated>2007-12-28T08:02:48Z</updated>
    <lj:music>Король и Шут - Прыгну со скалы</lj:music>
    <content type="html">"И тогда себя возненавидишь ты, лишь осознав, кого ты потеряла..." (с) Король и Шут</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:4899</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/4899.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=4899"/>
    <title>dcfc_lad @ 2007-12-20T11:51:00</title>
    <published>2007-12-20T10:10:55Z</published>
    <updated>2007-12-20T10:10:55Z</updated>
    <lj:music>Кому ВниZ - Maplesfire</lj:music>
    <content type="html">Ник расшифровывается типа по букафкам. Моб такой дурацкий. Взято у&lt;a href="http://b1ack-rose.livejournal.com/profile"&gt;&lt;img width="17" height="17" src="http://stat.livejournal.com/img/userinfo.gif" alt="[info]" style="border: 0pt none ; vertical-align: bottom; padding-right: 1px;" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href="http://b1ack-rose.livejournal.com/"&gt;&lt;b&gt;b1ack_rose&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;A : Ты любишь выпить .&lt;br /&gt;B : Тебя все хотят .&lt;br /&gt;C : Ты и впрямь больной (ная) (на голову) .&lt;br /&gt;D : Ты любишь выпить .&lt;br /&gt;E : Ты офигенски целуешься .&lt;br /&gt;F : Ты обалденно сексуальна (ен) .&lt;br /&gt;G : Ты никогда не позволяешь людям говорить тебе, что делать .&lt;br /&gt;H : У тебя очень хорошие внешность и характер .&lt;br /&gt;I : Ты Великолепна (ен) в Постели! .&lt;br /&gt;J : Люди тебя обожают !&lt;br /&gt;K : Ты дикий и сумасшедший человек .&lt;br /&gt;L : Тебя все любят .&lt;br /&gt;M : Целуешься лучше всех в мире .&lt;br /&gt;N : Ты любишь выпить .&lt;br /&gt;O : Божественно целуешься .&lt;br /&gt;P : Ты популярен (на) среди всех слоев населения .&lt;br /&gt;Q : Дорогая, ты - ханжа .&lt;br /&gt;R : Невъеб*нно сумасшедшая (ий) .&lt;br /&gt;S : В тебя так легко влюбиться .&lt;br /&gt;T : Ты верна (ен) тем, кого любишь .&lt;br /&gt;U : Тебе нравится остужать пыл .&lt;br /&gt;V : Ты никогда не судишь поверхностно .&lt;br /&gt;W : У тебя очень широкий взгляд на жизнь .&lt;br /&gt;X : Ты никогда не позволяешь людям говорить тебе, что делать .&lt;br /&gt;Y : Самая лучшая возлюбленная (ный), которую только можно пожелать .&lt;br /&gt;Z : Всегда готов (а).&lt;br /&gt;-------------------------------------------------------------------------------------------------------------&lt;br /&gt;S : В тебя так легко влюбиться .&lt;br /&gt;A : Ты любишь выпить .&lt;br /&gt;N : Ты любишь выпить .&lt;br /&gt;D : Ты любишь выпить .&lt;br /&gt;E : Ты офигенски целуешься .&lt;br /&gt;R : Невъеб*нно сумасшедшая (ий) .&lt;br /&gt;S : В тебя так легко влюбиться .&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;ыыы...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:4806</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/4806.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=4806"/>
    <title>Загадки...</title>
    <published>2007-12-17T15:35:39Z</published>
    <updated>2007-12-17T15:35:39Z</updated>
    <lj:music>Мурени - Схожа на осінь</lj:music>
    <content type="html">Только что напоролся у себя на компе на какой-то файл с боянистыми загадками... несколько даже понравились:&lt;br /&gt;1) А любит Б, Б любит Ц. Что делать А? &lt;i&gt;Ответ: &lt;/i&gt;Найти другую Б.&lt;br /&gt;2) Вылезает из воды, восемь сисек, три п@#ды. &lt;i&gt;Ответ: &lt;/i&gt;Восьмисисечный трип@#дец.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:4600</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/4600.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=4600"/>
    <title>Так приходит любовь (аффтарство не моё!)</title>
    <published>2007-12-17T15:25:19Z</published>
    <updated>2007-12-17T15:25:19Z</updated>
    <lj:music>Плеханово - Голодный муж</lj:music>
    <content type="html">1. В традиционных разговорах в мужской курилке, когда в очередной раз обсуждается женская глупость и полное отсутствие логики, он вдруг бросает реплику: «Не все женщины одинаковые», чем вызывает на себя десяток недоумевающих зрачков с дымовой завесы.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 2. Он просит прощения за любые мелочи в разговоре с дамой своего сердца и делает это даже чаще, чем женщина успевает уловить причину для обиды.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 3. Его взгляд часто расфокусирован в пустом пространстве и при этом края губ расплываются в милой и мечтательной улыбке. Главное, чтобы это состояние не случалось во время вождения автомобиля, а то, как минимум, может не дождаться своей весны какой-нибудь невинный, перебегающий дорогу кот.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 4. Щетина на его лице встречается крайне редко и ее наличие зависит не от количества важных деловых встреч за неделю, а от частоты посещений цветочного магазина по... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;a name="more"&gt;&lt;/a&gt;дороге с работы.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 5. На вопрос знакомых: «Кому этот букет?», отвечает двусмысленной улыбкой, а друзья избегают таких вопросов, опасаясь очередной тирады о восхитительной девушке, с которой свела его судьба, и какая она красивая, обаятельная ......&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 6. Его носки теперь всегда соответствуют цвету друг друга, а иногда даже попадают в тон туфлям.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 7. Шерсть его железного коня теперь всегда отполирована до неприличия, и топот его шин чаще всего удаляется в традиционную сторону по определённому маршруту.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 8. Некоторые сообщения он вычитывает с нереально довольной рожей, с материнским трепетом держа в руках свой мобильный, который нередко из-за небрежного обращения летает и падает так больно, что функционирует исключительно благодаря прорезиненному корпусу.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 9. Он начал следить за модой. Нет, его, конечно, не затащишь на какой-нибудь фешн-показ, но в его гардеробе начали появляться стильные и «вкусные» вещи.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 10. Офисно-трудовой экшн перестал превалировать в его жизненных приоритетах и уверено начал сдавать позиции в пользу сердечных дел, не таких полезных для карьеры, но невероятно разгоняющих кровь и учащающих дыхание, ритм, давление и пульсацию соответственных органов.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 11. Его холостяцкую квартиру всё реже стали посещать закадычные друзья для распития пива и просмотра телепередач со спортивно-эротической тематикой. А обстановка у него дома теперь даже начала чем-то напоминать порядок.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 12. Он перестал с отвращением относиться к слезливым мелодрамам. Теперь ему важнее с кем смотреть, а не - что.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 13. Захмелев, он не становится агрессивным и не ищет себе приключений, а судорожно ищёт гитару и орёт лирические баллады.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 14. В его домашнем баре завелись определённо дамские изысканные спиртные напитки, а в холодильнике пивные бутылки потеснились фруктами и мороженым.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 15. На определённые звуковые сигналы, доносящиеся с телефона, он отвечает, либо вяло без энтузиазма, либо судорожно сбрасывает, реактивно выходит в безлюдное пространство и перезванивает.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 16. Он стал менее агрессивен. В спорах с начальником его теперь труднее вывести из себя. А подчинённые замечают странную лояльность по отношению к своим оплошностям.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 17. Обои на рабочем столе сменились с грудастых полуобнажённых близняшек на красивый до неприличия прилично одетый женский силуэт, или, на крайняк, романтический морской пейзаж.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 18. Он всегда любил музыку, но теперь часто не просто слушает её, а и напевает весёлые мотивчики. И более того, не смотря на отсутствие голоса и слуха, у него неплохо получается.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 19. Даже самые важные футбольные матчи начали сдавать позиции в пользу свиданий с прекрасными глазками. А услышанный в новостях на следующее утро счёт игры не вызывает ярого негодования, даже если «наших» сделали, как мальчиков.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 20. Он наконец-то прекратил всем рассказывать, что вот уже два года собирается найти время на посещение спортзала. Он нашёл время, и теперь вместо рассказов - качается.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 21. Когда-то обязательные завтрак, обед и ужин с перекусами в промежутках стали теряться в его графике и мыслях. При теперешних обстоятельствах желудок лишён браздов правления организмом, и главенство внутреннего голоса перешло к основному вирусоносителю - к сердцу.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 22. Он засыпает не сразу, но обязательно с умилённым видом. Теперь ночью он проникает в мир мечтаний и ванильных снов, а не в обдумывание финансового отчёта или просмотра очередного голливудского провала по ТВ спасаясь от бессонницы.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 23. Синяки под его глазами не стали встречаться реже, но они больше не придают его лицу мрачности и усталости, поскольку их серость освещается блеском сверкающих глаз.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 24. Любимая кошка начала ревниво и даже претенциозно поглядывать на хозяина, который в очередной раз задержался после работы, и принёс вместо ливерной колбасы свою велюровую улыбку.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 25. Свой рабочий день он теперь не начинает, как обычно, с просмотра отраслевых новостей и ответов на важные деловые письма. Сейчас он первым делом запускает ICQ и выискивающим взглядом просматривает личную почту, одновременно попивая зелёный чай, с недавно появившейся гламурной чашечки с красноречивыми сердечками вдоль окружности.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Влюблённый мужчина сияет и распространяет в радиусе пяти метров от себя волну счастья и хорошего настроения. С ним становится приятно общаться и хочется находиться в его окружении. Но его лучезарный взгляд теперь не ловят на себе все «мини юбочные» красавицы, поскольку глаза устремлены куда-то в даль. Он по-прежнему не скуп на комплименты прекрасной половине человечества, но они уже не несут в себе предпосылку для знакомства или флирта, а скорее выглядят как знаки внимания. А полную отдачу его жестов, взглядов, слов и прикосновений может почувствовать на себе только одно существо - виновница всех вышеперечисленных преобразований.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;взято тут - http://www.malvina.ws/item/3654#more</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:4245</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/4245.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=4245"/>
    <title>финал...</title>
    <published>2007-12-05T23:08:46Z</published>
    <updated>2007-12-05T23:08:46Z</updated>
    <lj:music>Чайф - Не со мной</lj:music>
    <content type="html">финальная сцена... занавес... =(</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:4051</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/4051.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=4051"/>
    <title>Водка</title>
    <published>2007-11-16T10:06:12Z</published>
    <updated>2007-11-16T10:06:12Z</updated>
    <lj:music>Тартак - Воно</lj:music>
    <content type="html">1. Водка самый чистый напиток в мире. &lt;br /&gt; 2. Водка на 40% состоит из спирта и на 60% из воды. &lt;br /&gt; 3. Литр водки весит ровно 953 гр. &lt;br /&gt; 4. 100 гр. водки содержит 235 ккал. &lt;br /&gt; 5. Безалкольной водки не бывает. &lt;br /&gt; 6. Прообраз водки (Аква-вита) был привезен в Россию итальянцами в 1429 году. &lt;br /&gt; 7. Первое питейное заведение Москвы было открыто в 1533 году. &lt;br /&gt; 8. Во времена Екатерины II в 1775 году водка считалась самым элитарным напитком в мире. &lt;br /&gt; 9. До 1885 года водка продавалась на вынос только ведрами (12,3 л.) &lt;br /&gt; 10. 31 января 1865 Менделеев защитил свою докторскую диссертацию "О соединение спирта с водой". &lt;br /&gt; 11. Эталон на &lt;a name="more"&gt;&lt;/a&gt;водку был введен в 1894-1896 годах. &lt;br /&gt; 12. Фирменная водочная бутылка ("Московская Особая") была запатентована в 1894 году.&lt;br /&gt; 13. Постановление Государственного Комитета Обороны N 56200 о знаменитых "фронтовых ста граммах" было принято 22 августа 1941 года. &lt;br /&gt; 14. Государственная монополия на водку в России вводилась и отменялась несколько раз. &lt;br /&gt; 15. Чем лучше очищена водка, тем она токсичнее. &lt;br /&gt; 16. Водка быстрее других алкогольных напитков вызывает алкогольную зависимость. &lt;br /&gt; 17. Водка токсичнее коньяка и виски по некоторым параметрам. &lt;br /&gt; 18. 50 гр. водки обостряют мыслительные способности через полчаса после приема. &lt;br /&gt; 19. Те же 50 гр. притупляют реакцию и точность движений. &lt;br /&gt; 20. Водка не согревает. &lt;br /&gt; 21. Бутылка водки с утра сокращает рабочий день на 8 часов. &lt;br /&gt; 22. Русская водка - лучший алкогольный напиток! &lt;br /&gt; 23. Музей водки существует в Санкт-Петербурге, Конногвардейский б-р д. 5 &lt;br /&gt; 24. Срок хранения водки - 12 месяцев.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;взято здесь - http://www.malvina.ws/item/3581#more</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:3698</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/3698.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=3698"/>
    <title>Днюхе "А5" посвящается...</title>
    <published>2007-11-15T09:51:17Z</published>
    <updated>2007-11-15T09:57:08Z</updated>
    <lj:music>RoNRoMeRo - Якби я тільки знав</lj:music>
    <content type="html">&lt;p class="MsoNormal"&gt;Вспоминает Сандерс:&lt;/p&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;Август 2006 года… сижу дома, никого не трогаю… инет, музыка, аська… аська... с нее то все и началось… товарищ Баск, гордо и упрямо врывающийся во все бесперспективные молодежные и политические проекты города, говорит – «Пошли со мной на сбор газеты», «Хуле там делать?», «Хз, но пошли», «Ладно, когда, где?» *мысленно* «все равно делать нечего, пиво попью, хм… может и девчонки прикольные будут»… Мдя, в те времена я не думал, что стану одним из четырех людей, которые будут эту газету писать. Хотя, стоп, палюсь – у нас же серьезное издание, огромный штат аффтаров и прочих журналюг. Как когда-то сказал товарищ ГлавВред – «Ты можешь писать для этой газеты, так как ты сам сформировал ее стиль, новые авторы в этот формат вписаться не могут». Ню-ню.. и это я – человек, который до прихода в а5 не писал ничего, кроме матов на заборе в детстве. Через год существования в а5, мне торжественно сообщили, что я деградирую с каждым днем и превратил газету в общество анонимных алкоголиков. Категорически не согласен – никакие мы не анонимные. &lt;/p&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;Вспоминает Раду:&lt;/p&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;Сижу пишу сценарий для КВНа, никого не трогаю… Вдруг до меня доходит, что писать я не умею и что такое алфавит догадываюсь весьма слабо. Да и харит к тому же. Приходится делать много ненужных движений, как-то левая нога вперед, затем правая… Так дохожу до телефона и звоню по какому-то странному номеру – «Алё, сцуко, напишите мне сценарий для КВНа»… на другом конце провода какой-то стремный голос, с явным еврейским акцентом и запахом кошерного чеснока изо рта, отвечает типа «Я занят, позвони по номеру бла-бла-бла, это чувак, у которого есть своя КВН команда, он поможет». Звоню по предложенному номеру, со второй попытки дозваниваюсь – с первой на автомате набираю номер секса по телефону. Дальше меня решили эксплуатировать в классических традициях – от меня что-то понадобилось, что именно я не понял, но на презентацию газеты в Ё приперся. А хуле? Потом случилось самое страшное – на жизненном пути мне встретился Медвед. Он банально сказал Превед и потащил в Выход на пиво. И тут же записал в одного из почетных членов Клуба перманентного похуизма и распиздяйства. Рррррр, я его ненавижу!!!&lt;/p&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;Вспоминает Ирка:&lt;/p&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;Сижу дома, никого не трогаю… Звонит мне мой ГлавВред и говорит – поехали на Бугаз. Я думаю – вот-то супер, классно, отдохну и все такое… И все на шару… но это оказалось не сказкой Братьев Грим, и мне предложили не отдых, а какую-то школу какой-то молодежной прессы. Решительно отказываюсь – я думала там всякие коктейли с зонтиками, шезлонги с красавцами-парнями, а тут такая лажа… школа.. прессы… молодежной, мля, прессы.. нафиг – тут такой абитуриентик к нам поступает, симпатии-и-ишный и все такое, ну и что, что из какой-то Тмутаракани (или Бычехуевки… хм, а может Мотовиловки?). Не важно, так вот, он такой милый, прикольный… Сцуко, что у нас за система образования? Почему поступают те, кто не нужен никому? А те, на кого уже положили глаз проваливают экзамены и едут назад в родное село сено разгребать? Нафиг, все – завтра же в 6 утра еду на Бугаз... упс… как-то я себе совсем не так представляла родную базу родного нархоза… ну да ладно, так, что тут у нас, ага, какие-то семинары, тренинги, еще муть какая-то, вокруг смешного еврейского мальчика хороводы водят, ну-ну… о-па, пиво, вино, гитара, карты, медведи.. стоп, тогда они еще не были медведями… гуляем.. весело… разъезд по домам… грустно… хочу встретится… «Приходи на сбор газеты, мы там все будем»… Теперь вот не знаю что делать – стоять или волноваться… &lt;/p&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;Вспоминает Оля:&lt;/p&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;Бегу… никого не трогаю… снова бегу… все еще никого не трогаю… пока что… пока что бегу и пока что никого не трогаю… рядом бежит что-то мелкое со странным именем… или это кличка? Нет, все же имя.. хм, где-то я его уже видела раньше… ее и птички восставшие из пепла рядом пролетают, рассекая жидкие слои атмосферы обрубленными крыльями… фух, прибежала… уставшая, потная, но довольная - второе место однако… марафонский бег с препятствиями под непроизносимым названием квестхдму… Снова бегу, и все еще никого не трогаю, пока что никого не трогаю… рядом бежит то же мелкое чудо, но только уже почему-то в другой команде, на пару с каким-то Медведем… хм, а я его совсем не так себе представляла.. хм, весьма и весьма, между прочим… прибежала… опять же второе место… пиво, много пива… наверное очень много – вроде бы раньше я не разговаривала с медведями… хм, весьма и весьма… снова пиво, снова много пива… снова медведи… пиво в гнезде Феникса… уютное гнездышко, большое – даже медведи помещаются, еще и прятаться умудряются… пиво, много пива… звонок товарища Баска: «Пошли на сбор газеты!» хм, весьма и весьма… Пошли, а хуле?&lt;/p&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;Вспоминает ГлавВред:&lt;/p&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;Так, чтобы создать что-то никому не нужное мне надо много чего нужного. Во-первых, люди. Обзвонить всех – всем сказать, чтобы привели своих знакомых, чем больше – тем лучше. Так, а что я с ними буду делать? Хм… Ладно, потом разберемся. Во-вторых, нужны деньги. Хм, их будут искать эти же люди.. Пусть пользу приносят, нечего просто так приходить общаться, ржать и пить пиво. Еще нужны статьи… надо же чем-то это что-то никому ненужное наполнять, может после этого оно и нужным станет? Хм, это идея, это надо запомнить. Черт, памяти не хватает, надо бы еще пару гигов мозга прикупить… Ладно, потом разберемся. Так, еще нам надо название. Удодов и ежиков не предлагать. Где их фантазия? Почему нельзя ничего более креативного придумать? Какое еще А5? Что это такое? Зачем я их вообще собрал всех? А, ну да, я же это сам еще не понял. *прошел год*… Так, надо половину людей выгнать, нифига не делают, только пиво пьют… Хм, но если их выгнать, то вообще ничего и никого не останется… Они все пьют… может и мне начать? Хм, надо подумать.. Нет, какое подумать, не годится! Я не буду деградировать как они… какие-то медведи, фениксы, еще животных куча непонятных, зоопарк блин развели… и вообще - создавал вроде как газету молодежную, а получилось брачное агентство… &lt;/p&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;Финал:&lt;/p&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;Что же мы имеем? И кто имеет нас? И за что, собственно, говоря? А имеем мы аж 4 выпуска ежемесячной газеты за промежуток времени, равный чуть больше 1 года по земному исчислению… Надо будет как-то на досуге перевести это в годы Юпитера… или Плутона – там наверное, получится, что мы 4 номера газеты выпустили не за год, а за 4 месяца… хм… так и будем писать на обложке – выходим по плутонскому календарю, привет землянам от высшего интеллекта. Но то пофиг, главное, что мы имеем – это компанию, за что друг другу и благодарны. Всех с праздником, будем пить! =)&lt;/p&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:3526</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/3526.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=3526"/>
    <title>Сокира Перуна</title>
    <published>2007-10-26T07:55:01Z</published>
    <updated>2007-10-26T08:41:13Z</updated>
    <lj:music>Сокира Перуна - Вітри між мечів</lj:music>
    <content type="html">Вчера переписал у друга себе на эмпэтришник последний альбом "Сокири Перуна"... до сих пор, кроме него в наушниках ничего не звучит, хоть на нем и всего 10 композиций... всем рекомендую... хотя нет, не всем - те, для кого слово Украина ничего не значит, не оценят... лирика и музыка - просто супер, это уже не та "Сокира", которая орала истошным воплем про белую расу...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;пы.сы. когда слушал первый раз песню "29 січня" аж слезы на глаза стали наворачиваться (текст - &lt;a href="http://www.pisni.org.ua/songs/10399709.html"&gt;http://www.pisni.org.ua/songs/10399709.html&lt;/a&gt; mp3 - у меня)... короче говоря, очень сильный альбом... я под впечатлением...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;пы.сы.2 если кого-то заинтересовало - пишите, скину... =)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:3130</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/3130.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=3130"/>
    <title>я весь расстрелен, я весь изрублен... (с) Гр.Об.</title>
    <published>2007-10-11T22:30:15Z</published>
    <updated>2007-10-11T23:06:25Z</updated>
    <lj:music>Гражданская Оборона - Я бесполезен</lj:music>
    <content type="html">грустно, господа... скорее, даже печально... с каждым движением секундной стрелки сил становится все меньше и меньше... а вокруг все остается на месте и, иногда кажется, что даже порывом дикого ветра не может быть сдвинуто с мертвой точки...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;нет, это не депресняк, это полное исчезновение боевого настроя и духа... надеюсь, не бесследное... часто хватает одной лишь мелочи, чтобы его восстановить и вознести на высоту, но... но, как правило, практически сразу после этого следует удар камнем по голове... внезапный и из неоткуда... да больно, да неприятно... но пережить, на самом-то деле, можно... вот только сколько еще ударов выдержит голова? камни все-таки прочнее будут... хотя это в теории, которой я перестал доверять в последнее время... на практике все может выйти по другому... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;ниипаццо в тему только что в винампе шаффлингом врубилась другая песенка Гражданской обороны... "Боль в твоих глазах" называется... мну так приштырило, что даже текст полностью выложу...&lt;br /&gt;&lt;pre&gt;&lt;br /&gt;Да, я так устал&lt;br /&gt;За три года тридцать прожил&lt;br /&gt;Так скажи, зачем я должен&lt;br /&gt;Продолжать, что я не начал?&lt;br /&gt;Все могло бы быть иначе&lt;br /&gt;Я так добра хотел&lt;br /&gt;Жаль, что не сумел&lt;br /&gt;Оправдать твои надежды&lt;br /&gt;&lt;i&gt;Дай мне силы, чтоб я снова&lt;br /&gt;Стал таким, каким был прежде&lt;br /&gt;Таким как был всегда&lt;/i&gt;&lt;br /&gt;&lt;p class="intro"&gt;Лишь об одном молю&lt;br /&gt;Я судьбу свою&lt;br /&gt;Дай испить мне эту чашу&lt;br /&gt;Горечь жизни душу ранит&lt;br /&gt;Но я выпью эту чашу&lt;br /&gt;В час разлуки и печали&lt;br /&gt;Боль в твоих глазах&lt;br /&gt;Да, я так устал&lt;br /&gt;За три года тридцать прожил&lt;br /&gt;Так скажи, зачем я должен&lt;br /&gt;Продолжать, что я не начал?&lt;br /&gt;Все могло бы быть совсем другим &lt;br /&gt;&lt;/p&gt;&lt;/pre&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:2858</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/2858.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=2858"/>
    <title>харит писать много...</title>
    <published>2007-10-05T21:04:30Z</published>
    <updated>2007-10-05T21:09:32Z</updated>
    <lj:music>Наив - Героин</lj:music>
    <content type="html">уверенности - вот чего нам всегда не хватает... уверенности в завтрашнем дне...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;прямо как у Наива в песне "Героин" - "Неуверенность в завтрашнем дне - это причина бухать с ночи до утра и превращаться в кретина..." (с) =(((</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:2729</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/2729.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=2729"/>
    <title>выборы типа...</title>
    <published>2007-09-30T21:55:21Z</published>
    <updated>2007-09-30T21:55:21Z</updated>
    <lj:music>Тостер - Депутати</lj:music>
    <content type="html">&lt;center&gt;   &lt;table width="500" cellspacing="1" cellpadding="5" bgcolor="gray" style="margin: 0pt; padding: 0pt;"&gt;   &lt;tbody&gt;&lt;tr&gt;    &lt;td bgcolor="white" colspan="2" style="color: rgb(118, 117, 116); text-align: center; font-weight: bold; font-family: Century Gothic,Arial,Sans-Serif; font-size: 15px; text-decoration: none;"&gt;       Результаты теста политических воззрений от &lt;br /&gt;&lt;span style="color: rgb(207, 34, 38);"&gt;Полит-грамоты.ру&lt;/span&gt;     &lt;/td&gt;   &lt;/tr&gt;     &lt;tr&gt;   &lt;td bgcolor="white" style="font-family: Arial,Geneva CY,Sans-Serif; font-size: 10px; font-style: italic;"&gt;   &lt;img width="266" height="266" src="http://polit-gramota.ru/res/poll/img/50-80_resize.gif" alt="" /&gt;   &lt;br /&gt;синий крестик соответствует вашим убеждениям   &lt;/td&gt;     &lt;td valign="top" bgcolor="white" style="font-family: Arial,Geneva CY,Sans-Serif; font-size: 12px; text-align: left;"&gt;   &lt;a href="http://Sanders.livejournal.com/profile"&gt;   &lt;img width="17" height="17" border="0" src="http://stat.livejournal.com/img/userinfo.gif" alt="info" /&gt;   &lt;/a&gt;&lt;a style="color: blue; font-weight: bold;" href="http://Sanders.livejournal.com"&gt;Sanders&lt;/a&gt;,   &lt;div style="text-align: justify;"&gt;   Вы находитесь на границе между либертарианством, консерватизмом и центром. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a style="color: rgb(207, 34, 38);" href="http://polit-gramota.ru/poll/"&gt;Пройти тест!&lt;/a&gt;   &lt;/div&gt;   &lt;/td&gt;   &lt;/tr&gt;    &lt;/tbody&gt;&lt;/table&gt;        &lt;/center&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:2307</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/2307.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=2307"/>
    <title>Тебя ждёт Великий Шушпанчик. Открой двери своего восприятия.</title>
    <published>2007-09-30T09:11:19Z</published>
    <updated>2007-09-30T09:11:19Z</updated>
    <lj:music>Люмен - Друзья</lj:music>
    <content type="html">&lt;font size="2"&gt;&lt;span style="font-size: 12pt; font-family: &amp;quot;Times New Roman&amp;quot;;"&gt;&lt;span style="font-size: 12pt; font-family: &amp;quot;Times New Roman&amp;quot;;"&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;  &lt;pre&gt;&lt;span style="font-size: 12pt; font-family: &amp;quot;Times New Roman&amp;quot;;"&gt;Когда мир становится вокруг человека серым, &lt;br /&gt;то на помощь ему всегда приходит госпожа &lt;br /&gt;Фантазия – бурная и необузданная (а вовсе не&lt;br /&gt;экстази, как, быть может, кто-то подумал). Еще Виктор Гюго в незабвенном «Человеке,&lt;br /&gt;который смеется» писал: «Между небом и землей существуют вещи, о которых&lt;br /&gt;следует размышлять с пламенным сердцем и с полной верой в это…». И если у вас&lt;br /&gt;такой веры нет, то эта статья не для вас. Ведь ниже речь пойдет о существах,&lt;br /&gt;реальность которых никем и никогда научна доказана не была, но присутствие&lt;br /&gt;которых в нашей жизни делает ее намного забавнее и веселее. Это уж точно факт&lt;br /&gt;неоспоримый. Отцом-основателем всех вымышленных существ может по праву&lt;br /&gt;считаться английский писатель Льюис Кэрролл, который в книге «Алиса в&lt;br /&gt;Зазеркалье» впервые попытался ввести в язык несуществующие слова так, чтобы они&lt;br /&gt;подчинялись всем законам языка. В русском переводе это звучит так:&lt;/span&gt;&lt;/pre&gt;&lt;pre&gt;&lt;font size="2"&gt;&lt;span style="font-size: 8pt;"&gt;Варкалось. Хливкие шорьки&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/pre&gt;&lt;pre&gt;&lt;font size="2"&gt;&lt;span style="font-size: 8pt;"&gt;Пырялись по наве.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/pre&gt;&lt;pre&gt;&lt;font size="2"&gt;&lt;span style="font-size: 8pt;"&gt;И хрюкотали зелюки &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/pre&gt;&lt;pre&gt;&lt;font size="2"&gt;&lt;span style="font-size: 8pt;"&gt;Как мюмзики в мове.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/pre&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;font size="2"&gt;Это четверостишье, сходное по своей структуре «глокой куздре», стало прологом к поэме «Бармаглот».&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;font size="2"&gt;&lt;b style=""&gt;&lt;i style=""&gt;Бармаглот&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;font size="2"&gt;Кстати, именно Бармаглот и является нашим первым героем.&lt;span style=""&gt;  &lt;/span&gt;Исходя из строк поэмы, мы видим, что это свирепое и дикое существо с очень трагичной судьбой. Бармаглот оборудован стационарным огнеметом типа «Змей Горыныч-2», которым имеет свойство «пылкать». Еще он летуч и жутко прыгуч – перебирается с ветки на ветку так же ловко и быстро, как матрос с брамселя на бушприт. &lt;/font&gt;&lt;span style="font-size: 12pt; font-family: &amp;quot;Times New Roman&amp;quot;;"&gt;&lt;/span&gt;&lt;font size="2"&gt;Всегда имеет отрицательное мнение. Характер скверный, не женат. В то время как ничего не подозревающий Бармаглот летит и «пылкает» огнем, под деревом Тумтум с мечом, щитом и философским выражением лица его поджидает «храброславленный герой», имя которого остается неизвестным широким массам. Однако известно, что именно он отрубил Бармаглоту голову, подлец. Где-то тут же неподалеку от этой парочки бродит существо, появившееся в результате связи «сыновей Господа» и «дочерей человеческих», то бишь исполин. Зовут его Злопастный Брандошмыг. Цель и причины его появления неизвестны, но доверия он явно не вызывает. Короче говоря, персонажи, да и поэма в целом, получилась настолько мудреной, что объяснения к ней пришлось помещать от лица одного из персонажей – Шалтая-Болтая, к личности которого мы плавно переползаем.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;font size="2"&gt;&lt;b style=""&gt;&lt;i style=""&gt;Шалтай-Болтай&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;    &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;font size="2"&gt;Существо весьма стремное и загадочное. Появляется он впервые на шестой шахматной клетке в Зазеркалье. Дальше – страшнее, выглядит Шалтай-Болтай в форме большого по размерам человекоподобного яйца с галстуком. При этом сидит по-турецки на высокой стене и втирает бедной Алисе, что каждое имя должно что-то означать (интересно, а что означает его собственное имя он в курсе?). Страдает явно выраженной манией величия, так как убеждает наивную девочку в том, что все слова имеют тот смысл, какой он сам им придает. За этим утверждением стоят споры великих математиков, что является возведением в отрицательную степень и никак не меньше. Скромняга. Хотя он имеет на это полное право, ибо есть особой, приближенной к императору. Точнее, королю, от которого получает подарки на каждый «день нерождения» (то есть все дни в году, кроме одного). Крутой чувак в общем, недаром галстук нацепил и философствует невнятно – прямо как и сегодняшние «особы, приближенные к императору». Судьба его также трагична – в один прекрасный день (хотя для него самого не очень уж и прекрасный) он падает со своей любимой стены. И его кореш, не слезая с трона, посылает «всю королевскую конницу, всю королевскую рать» для того чтобы его собрать по частям и возвратить к жизни. Шалтай-Болтай, выполненный из железобетона в масштабе 18:1 является наилучшим памятником тестю. А если ровно 330 Шалтай-Болтаев, склеить встык в виде сплошной плоскости и посмотреть на них сквозь призму в полнолуние, то перед вами предстанет чудовищно роскошное зрелище. Так вот, а еще мы выгуливаем шушпанчиков…&lt;br /&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;font size="2"&gt;&lt;b style=""&gt;&lt;i style=""&gt;Шушпанчик&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;      &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;font size="2"&gt;Эх, помню раньше – трава была зеленее, шушпанчики толще… Гордые они были, сволочи, пока не пнешь – не полетят. Самое загадочное и неординарное существо из нашего монстрариума, кстати. Главная характеристика шушпанчиков состоит в ее отсутствии как таковой, то есть никто точно не знает, как на самом деле они выглядят. Обладающий крайне неясными характеристиками, шушпанчик может быть обладателем разных, временами абсолютно противоположных качеств и характеристик. &lt;span lang="UK" style=""&gt;Но это по ситуации – в зависимости от того кто, где, когда и с каким настроением произносит имя этого существа. Шушпанчики могут быть мелкими и пакостными, а могут в мгновение ока превратиться в божественних существ с мистическими способностями. Правда, это удел лиш Великикого Шушпанчика, который, увы, в живой природе встречается крайне редко (а поклонение ему бессмысленно, но чертовски приятно). &lt;/span&gt;Однако, достоверно известно, что появилось сие существо на просторах Рунета не далее как в 2001 году и тут же обрело безмерную популярность, благодаря чему появились так называемые «шушпанишады» – небольшие сентенции о шушпанчиках, некоторые из которых практически дословно повторяют буддистские коаны. Кстати, говорят, что чтение шушпанишад избавляет от болей нейрогенного характера. Коварным существам этого показалось мало и они проникли даже в военно-историческую среду – приставка «шушпан-» стала использоваться в Рунете для обозначения странной и нестандартной военной техники (например, шушпангешутц или шушпанцер). Более того, хитрые твари проникли даже в мир музыки – шушпанк-рок это музыка протеста против неизлечимости фимоза головного мозга. Говорят, помогает. Да, чуть не забыл! Даю совет – увидев шушпанчика, нужно немедленно воскликнуть «О! Шушпанчик!», иначе быть беде. Живой шушпанчик отличается температурой и работоспособностью (вплоть до применения в промышленно-производственных масштабах). Практически все эти существа одноразовые, с пластиковым клювом 3х4 и изменяемой геометрией крыла, но это научно не доказано. Отдельного бешеного вида данных зверей не существует, однако розовые шушпанчики часто встречаются в среде алкоголиков. Шушпанчик, загнанный в угол, превращается в вуглускра.&lt;br /&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;br /&gt;&lt;b style=""&gt;&lt;i style=""&gt;Вуглускр&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;font size="2"&gt;Это вымышленное существо вошло в русский язык из анекдота. Чтобы дальнейшее восприятие было проще и позитивнее, сразу его приводим:&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p style="" class="MsoNormal"&gt;&lt;font size="2"&gt;&lt;span style="font-size: 8pt; font-family: &amp;quot;Courier New&amp;quot;;"&gt;Идёт диктант на уроке русского языка. Учительница медленно диктует:&lt;/span&gt;&lt;span style="font-size: 8pt; font-family: &amp;quot;Courier New&amp;quot;;"&gt;&lt;br /&gt; &lt;span style=""&gt;- …в-уг-лу-скре-б-ёт-мы-шь…&lt;/span&gt;&lt;br /&gt; &lt;span style=""&gt;Вовочка поднимает руку:&lt;/span&gt;&lt;br /&gt; &lt;span style=""&gt;- Марья Ивановна! А кто такой вуглускр?&lt;/span&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p style="" class="MsoNormal"&gt;&lt;font size="2"&gt;Так вот, в разговорной речи вуглускрами называют обычно таинственных и мистических существ, которых, как и шушпанчиков, никто никогда не видел. Но этот факт абсолютно не мешает народу (особенно в Рунете) писать стихи, сочинять псевдонаучные юмористические рассказы и анекдоты про вуглускра. Его именем многие называются в чатах и на форумах, некоторые даже нарекают своих домашних животных (а иногда и просто друзей) в честь неведомого монстра. Господа программеры, например, сразу же решили, что в классическом анекдоте имеется в виду не мышь типа крыса, а мышь типа компьютерная. А, соответственно, вуглускры – это юзверы, которые круглыми сутками терзают ее, лазя по интернетовским сайтам. Другие говорили, что вуглускр это родственник известного российского тележурналиста В. Глускера. Но эти интерпретации распространения не получили и в итоге мы имеем то, что имеем. Случаи конфликтов между вуглускрами и людьми очень редки. Однако иногда все же следует опасаться злостного неистового вуглускра – скорость его передвижения (никто достоверно не знает, как именно он двигается) достигает порой 76 метров в секунду, а жертвами его становятся люди, пренебрегающие шапками-ушанками. Такой вуглускр жесток, не боится истошных воплей и всегда доводит дело до логичного конца. Полной противоположностью ему является безмятежный пушистый вуглускр, который живет, как правило, в густых и непроглядных зарослях ландышей и незабудок и кормится за счет милостыни. Каждому свое, как говорится.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;пы.сы. продолжение следует...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dcfc_lad:2110</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/2110.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dcfc-lad.livejournal.com/data/atom/?itemid=2110"/>
    <title>...</title>
    <published>2007-09-25T16:23:39Z</published>
    <updated>2007-09-25T16:23:39Z</updated>
    <lj:music>Brainstorm - Ты не один</lj:music>
    <content type="html">Все, що робиться за життя, робиться зараз... Або не робиться взагалі... (с) Любко Дереш "Намір"</content>
  </entry>
</feed>
